Заповніть контактну форму
Спеціаліст з бронювання зв'яжеться з Вами найближчим часом
У пошуках мальовничих пейзажів та місць відпочинку дорога мандрівника може призвести до різних куточків України. Одним із найбільш містичних та таємничих регіонів нашої країни є Карпати, які приваблюють до себе всіх тих, хто хоче насолодитися величними видами природи.
Гори, річки, озера – тут кожен знайде собі місця для релаксу та відпочинку. Сотні готелів, санаторіїв, приватних готелів та гірськолижних курортів приймають тисячі туристів не лише з України, а й з усього світу.
Які ж таємниці приховують Карпатські гори і що слід побачити кожному відпочиваючому? Ми розповімо про найцікавіші та загадкові місця Карпат, після відвідування яких ви отримаєте незабутні враження та найяскравіші емоції.
Безумовно, наші українські Карпати можуть похвалитися неабиякою кількістю найкрасивіших озер. Якщо ви маєте намір побувати в Національному парку «Сколівські Бескиди», ми рекомендуємо відвідати одне з найтаємничіших озер не лише Карпат, а й усієї України.
Йдеться про Журавлине озеро, яке найбільш відоме під своїм народним найменуванням «Мертве озеро». Ця природна водойма розташована недалеко від села Кам’янка Львівської області. Мертве озеро буквально оповите старими таємницями, а його води ховають на глибині безліч байок та оповідей, які раніше місцеві розповідали біля вогнищ.
Відмінна риса Мертвого озера – це його буквально “чорні” води. Вже за кілька метрів від берега прозора вода на очах починає темніти. У центрі озера знаходиться невеликий острів, який рухається то в один, то в інший бік.
Мертве озеро розташоване на висоті 572 метри над рівнем моря. До нього можна дістатися по вимощеній камінням старій стежці, яка веде вас все вище і вище. Озеро має неправильну форму, а його вода одночасно і прозора, і темніша за ніч, як кажуть місцеві.
Острів, що рухається по озеру, являє собою скупчення впав у водойму за багато років стовбурів і коренів дерев, гілок і скупчень трави, яка виросла на нанесеній вітром землі. Чорнота озера обумовлена тим, що на його дні зібралося безліч гілок і дерев, а також мулу, тому реальної глибини водоймища ніхто не знає.
Як і більшість озер у Карпатах, Журавлине озеро завдячує своєю назвою різним історіям, достовірність яких сьогодні вже важко перевірити. Згідно з однією, на березі цього озера раніше росла журавлина, місце було незаселеним людьми, а біля водоймища часто вили гнізда журавлі.
За іншою версією, Мертве озеро в Карпатах отримало свою назву через непрохідні та дикі місця, через які багато мандрівників у цих місцях попрощалися тут зі своїм життям. Якщо дивитися на речі реальніше з сучасної точки зору, свою назву Мертве озеро отримало через те, що в ньому ніхто не мешкає.
Пояснюється це досить просто: у водоймі йде постійний процес гниття органіки, через що утворюється багато вуглекислого газу та сірководню, який виходить на поверхню у вигляді бульбашок. Мандрівникам про це, щоправда, зайвий раз не говорять, прагнучи зберегти містичну ауру цього місця, яке є єдиним у своєму роді озером у Карпатах.
У який період і через що з’явилося Мертве озеро також залишається загадкою. Деякі фахівці вважають, що це результат танення снігів та постійних сильних злив. Природна гірська «впадина» стала справжнім озером.
Буркут – покинуте село у самому центрі Українських Карпат, розташоване на українсько-румунському кордоні. Ви не завжди знайдете його на картах, місцеві ж обходять Буркут третіми дорогами, а дістатися сюди можна лише влітку.
Чому селище закинули місцеві, достеменно невідомо. Легенди говорять про те, що тут мали намір, але так і не звели церкву, тому вищі сили не захищали мешканців. Крім того, сто років тому це був відомий бальнеологічний курорт, в якому було 18 вілл, деякі з яких були побудовані на старому цвинтарі, що також призвело до майбутнього прокляття.
За часів свого світанку на курорті Буркут часто відпочивали Леся Українка, Іван Франко та інші відомі люди. Після повені у 2008 році в селі немає постійних мешканців, тому багато будинків порожні. Буркут славиться своєю мінеральною водою, яка за своїми якостями схожа на грузинську «Боржомі».
Сьогодні у Буркуті працює лише одна садиба, в якій приймають туристів.
Замок в Ужгороді – це одне із місць із багатовіковою історією, яке варто відвідати кожному. Тут жила справжня знать і постійно точилися запеклі битви. Стародавня фортеця знаходиться на самій вершині Замкової гори та гордо височіє над історичним серцем міста Ужгорода. Сьогодні замок вважається одним із найзначніших військових будівель Карпат.
Багато місцевих кажуть: «Побачити Ужгородський замок на карті поряд із вашим місцезнаходженням і не відвідати його, це начебто бути в Парижі та не піднятися на Ейфелеву вежу». Він дійсно заслуговує на вашу увагу.
Що ми знаємо про історію його появи? Приблизно VIII столітті на вершині тутешньої гори було поселення білих хорватів. Починаючи з кінця IX століття, замість нього було збудовано форт, який став резиденцією князя Лаборця. Форт з дерева простояв недовго і спалили угорці, які знову його відбудували.
Угорський король шанував новий замок італійської знаті у XIV столітті, після чого тут з’явилася династія Другетів. Згодом Ужгородський замок багато разів брали в облогу в період численних бунтів селян та релігійних протистоянь.
З роками захисні споруди вдосконалилися та зміцнювалися, і замок в Ужгороді не став винятком. Сучасний вид фортеці було сплановано італійськими майстрами з планування захисних укріплень під час правління сім’ї Другетів.
Система військового захисту замку не є складною, але надійною. Навколо нього з трьох боків прорубано в скелі рів, а з четвертого – різкий урвищ. Замок має форму неправильного чотирикутника, на кутах якого стоять бастіони, з’єднані високою кладкою.
Бастіони побудовані випнуті за стіни, завдяки чому була можливість вести вогонь вздовж захисних стін. На баштах бастіонів стояла артилерія, яка не підпускала ворога до воріт.
Сьогодні замок вважається одним із наймістичніших будівель подібного роду та призначення. Легенда говорить про Білу Діву – привид, що живе в замку. Колись, за правління графа Другета, його дочка закохалася у воєводу польського війська.
Він був ворогом місцевих правителів і хотів захопити фортецю. До безумства закохана дівчина розповіла поляку про таємні ходи під замком. За такий вчинок батько наказав її замурувати живцем в одну зі стін замку. З тих пір щоночі по замку блукає привид дівчини в білій сукні, шукає свого коханого і гірко плаче.
Така історія справляє незабутнє враження на гостей, особливо під час нічної екскурсії фортецею.
Тустань – це унікальна і єдина у своєму роді «фортеця-примара». Вся справа в її розміщенні та самому процесі будівництва. Ще в Середні віки фортеця зводилася просто на скелях. У кам’яних брилах майстри вручну довбали пази, в які пізніше лягали дерев’яні бруси, що служили основою укріплення.
Фортеця розміщувалася на скельних комплексах Камінь, Гострий Камінь, Мала Скеля та Жолоб, що примикають до Воронового хребта. За даними дослідників, фортифікаційний комплекс був збудований у IX столітті слов’янським племенем білих хорватів.
Повз наскальну фортецю пролягав Соляний шлях від Дрогобича до Європи та відрізок Шовкового шляху Португалія-Китай у період IX-XVI століть. Фортифікаційна споруда грала роль митного поста, де озброєні племена білих хорватів збирали мито з купців. В обмін вони гарантували захист та постачали їх охороною.
Доля укріплень було вирішено тоді, коли Соляний шлях втратив свою актуальність. Зумовлено це було тим, що європейці знайшли собі інше джерело солі. Це був перший крок до занепаду колись потужного оборонного комплексу. У наступні роки Тустань просто згадувалася як митний кордон.
На сьогоднішній день дерев’яні укріплення фортифікаційного комплексу Тустань можна побачити лише на стендах місцевої локації. Відвідавши фортецю-примару, ви зможете побачити дивовижні скелі, що є одними з найцікавіших на території України, залишки стін, якими в сиві часи ходили наші прадіди і навіть дістатися старими коридорами до склепінь.
Зануритися за часів минулого тут дуже просто. У зоні особливої уваги відтворення баталій воїнів-русичів із ворожими племенами. Програма дій тут насичена: і етно-дискотеки (слов’янські, кельтські мотиви та фолк-групи), і справжні лицарські турніри-бугурти, коли команди закутих у зброю мечоносців борються одна з одною, і екскурсії, і різноманітні майстер-класи.
Серед останніх на Тустані варто відзначити майстер-класи з гончарства, де вас навчатимуть ліпити горщики, плетіння, танцям, а для войовничих – кидання списку та стрілянина з лука. Якщо утомилися – завжди можна сісти на галявину, подивитись на турнір, послухати музыку та скуштувати середньовічної кухні – наприклад, змажене м’ясо з картоплею, гаряче вино, ялинку.
Практично всі, хто тут побував, вважають озеро Синевір однією з головних і мальовничих водойм Карпат, що цілком заслужено. Воно притягує кожного блакитністю та чистотою своїх вод, завдяки чому отримало від місцевих та туристів другу назву – «Морське око Карпат».
Чим унікальне це озеро? Насамперед, тим, що це справді найбільше та найглибше високогірне озеро не лише в Карпатах, а й у всій Україні. Площа озера становить понад 5 гектарів, а максимальна глибина перевищує 24 метри (у період дощів та танення снігів).
Безумовно, розміри та глибини озера вражають, проте це далеко не все, що цінують туристи. Сюди насолодитися казковою мальовничістю, подихати п’янким гірським повітрям та, природно, для фото та відео сесій. Місцеві легенди про вічне кохання панночки Синь та бідного пастуха Віра надає Синевирському озеру особливу романтику.
Розміщується озеро Синевір у межах НВП «Синевір» на висоті 989 метрів над рівнем моря. Незважаючи на висоту та місцями не найкращий шлях, туристи люблять це місце. На великі свята (наприклад, на Великдень) тут буквально не проштовхнутись.
Слід зазначити, що розпалювати багаття на території НВП та купатися в озері Синевір категорично заборонено. З плюсів для туристів можна відзначити чудові краєвиди, можливість легко дістатися своїм транспортом, наявність розвиненої інфраструктури біля водоймища (кафе, готелі, сувенірні крамниці).
Ви завжди знайдете чим себе зайняти у будь-яку пору року. Відпочиваючі можуть кататися на конях, здійснювати прогулянки навколо озера, піднятися на Озерну гору на висоту 1492 м, покататися на плоту.
Більшість туристів, як показує практика, намагаються відвідати Карпати у теплі періоди року. Зазвичай це пов’язано з тим, що вони хочуть побачити величні та таємничі, прекрасні та мальовничі озера, кількість яких вимірюється десятками.
Одним із найтендітніших і мальовничих озер є Маричейка, яке утворилося в результаті танення льодовиків. Водойма розташована в гірському масиві Чорногора, а його назва пов’язана з ім’ям однієї сміливої місцевої дівчини.
Що можна сказати про цю водойму? Якшо бажаєте купити електросамокат в Карпатах, то рекомендуємо інтернет-магазин Кактус. Озеро невелике за розмірами, якщо його порівнювати з іншими: максимальна довжина становить 88 м, ширина 45 м, а в глибину тут не більше метра. Знаходиться озеро Марічечка на висоті 1510 метрів над рівнем моря.
Його оточують досить пологі береги, на яких у теплу пору року цвітуть альпійські луки. Навколо озера розташувалися давні сосни, які буквально нависають над поверхнею, немов захищаючи води від зовнішніх загроз.
Невелика глибина дозволяє озеру прогрітися влітку, тому часто купаються відпочиваючі. Особливо його люблять діти, адже навіть за десять метрів від берега вода доходить лише до пояса. Місцевість навколо озера досить колоритна, а на шляху до нього можна зустріти деяких місцевих мешканців, серед яких:
На березі багато туристів вважають за краще залишатися на нічліг у наметі. Вранці, перекусивши і знову помилувавшись природою, у вас буде буквально приплив сил для подальшої подорожі Карпатами.
Історія озера Маричейка вкрита таємницями та місцевими оповідями, як і більшість інших визначних пам’яток краю. Саме таємниці та містика є причиною того, що ваші маршрути Карпатами допоможуть дізнатися щось нове.
Найвідоміша легенда озера Маричейка говорить про те, що його поява багато в чому визначила досить сумна історія. Колись давним-давно тут жила дівчина Марічка та парубок Іван, які були закохані один в одного більше за життя.
Але змушені вони були постійно приховувати своє кохання від оточуючих, зустрічаючись таємно в гущавині лісу між деревами. Одного дня Марічка поспішала на побачення в черговий раз і помітила з пагорба, що до селища підходить вороже військо.
Вона помчала до свого Івана і покарала йому терміново бігти до мешканців села і попередити їх про наліт загарбників. Сама ж Марічка повела за собою вороже військо глибоко в ліс, щоб забрати біду від односельців. Кінець історії сумний: дівчину схопили та вбили, а тіло кинули серед лісу.
Зусилля Марічки не виявилися марними, адже всі мешканці встигли завчасно врятувати себе та своє майно. Іван пізніше зміг знайти тіло своєю ненаглядною, після чого довго плакав і не йшов з цього місця днями. Сльози Івана утворили озеро, яке пізніше місцеві назвали Марічечкою.
Є й інша версія легенди, в якій сама природа помстилася злісним загарбникам. Після того, як вони вбили Марічку, ліс та гори об’єднали свої зусилля, помстившись ворожому війську. Під ногами воїнів з’явилася прірва, в якій вони всі загинули, після чого Карпати оплакували смерть дівчини багато днів, проливаючись безперервними дощами.
Именно в результате этих дождей и появилось знаменитое на все Карпаты озеро Маричейка.
Подібні таємні місця Карпат приваблюють та залучатимуть тисячі туристів як з України, так і з усього світу. При цьому слід зазначити, що таких пам’яток безліч, а розповіді про них можуть тривати годинами.
Якщо ви вирішили відпочити в Карпатах, вам точно буде на що подивитись і де отримати нові емоції та враження. Це справді містичні та загадкові гори, які не залишають нікого байдужим, незалежно від менталітету та національності.
Спеціаліст з бронювання зв'яжеться з Вами найближчим часом